-
1 без
1) without; out of; noбез дати — no date, скороч. n. d.
без домішок — unadulterated, without mixture, clean, unsophisticated
без допомоги — unaided, unassisted
без покриття ек. — short
2) ( крім) to; minus, less -
2 без сторонньої допомоги
unaided, unassistedУкраїнсько-англійський юридичний словник > без сторонньої допомоги
-
3 захищати себе
( без допомоги адвоката) protect oneself -
4 допомога
жhelp, aid, assistance; grant; relief, dole, benefit; aid, means; allowance, grant-in-aid; succour; ( послуга) service; relief; succour; treatment мед.грошова допомога — pecuniary aid, cash benefit
допомога на освіту — education grant, educational benefit
медична допомога — medical attendance, medical care
технічна допомога — technical aid ( assistance), first aid repair
без допомоги — unaided, unassisted
без сторонньої допомоги — unassisted, unaided; single-handed
за допомогою — with the help (of), by means (of), using
надавати допомогу — to help, to render assistance
з допомогою — by means (of)
прийти на допомогу — to succour, to come to the assistance (of)
-
5 itself
pron (pl themselves)себе, собі, -ся, -сь; само, сам, сама (про речі й тварин)by itself — самостійно, без сторонньої допомоги
of itself — само собою, без допомоги ззовні
in itself — само по собі, за своєю суттю
* * *[it'self]pron (про предмети, тварин, іноді про дітей) refl себе, собі, собою, -сь, -ся; себе, собі, собою; emph сам, сама, саме; сама, саме, уособлення ( чого-небудь); у сполученні з прийм: ( all) by itself самостійно, без сторонньої допомоги один; самотньо; на відстаніof itself — само по собі, без допомоги ззовні
-
6 unassisted
adj1) позбавлений допомоги; без допомоги2) неозброєний (про очі)* * *a1) позбавлений допомоги, без ( сторонньої) допомогиhe did it unassisted — він зробив це сам /своїми силами/
2) неозброєнний ( про око) -
7 itself
[it'self]pron (про предмети, тварин, іноді про дітей) refl себе, собі, собою, -сь, -ся; себе, собі, собою; emph сам, сама, саме; сама, саме, уособлення ( чого-небудь); у сполученні з прийм: ( all) by itself самостійно, без сторонньої допомоги один; самотньо; на відстаніof itself — само по собі, без допомоги ззовні
-
8 спекулятивне
СПЕКУЛЯТИВНЕ ( від лат. speculor - спостерігаю, споглядаю) - умоглядне поєднання мислення і споглядання О. б'єкти свідомості людини даються у спогляданні. Оскільки існують об'єкти чуттєві і надчуттєві, то і споглядання має дві відповідні форми. З одного боку, це - чуттєве споглядання, яке доводить до свідомості чуттєвий світ. З другого - сприйняття свідомістю об'єктів абстрактних, загальних, що становлять зміст понять, категорій, ідей, потребує іншої форми споглядання, яка розроблялася в історії думки у вигляді інтелектуального споглядання, інтуїції. Багато філософів Античності, Середньовіччя і Нового часу таким чином намагалися визначити специфіку філософського знання, відрізняти його від буденного чи спеціально наукового знання. Для Канта С. - це пізнання чистим розумом або мисленням без допомоги відчуттів. Вся діалектика Канта, його вчення про паралогізми, антиномії та ідеал чистого розуму є критикою такого знання. Пізнання одним розумом він вважає неможливим, але й не заперечує синтетичної функції розуму, якщо вона обмежується досвідом. Теоретичною підставою погляду Канта була думка, що мислення і споглядання абсолютно несумісні, що не може бути інтелектуального споглядання, а може бути лише чуттєве. Для Канта поняття, категорії мислення - це пусті форми, зміст, який і є предметом споглядання, - поставляють чуття. На відміну од Канта, у Фіхте і Шеллінга інтелектуальне споглядання є основним способом осягнення філософських об'єктів. Гегель по-іншому тлумачив С., ніж Кант: воно - один із видів мислення: на відміну від розсудкового (розмежовує визначеності і протилежності) і негативно-діалектичного (здійснює іманентний перехід визначеностей у свою протилежність), С., або позитивно-розумне, осягає єдність визначень у їх протилежності. На відміну від релятивізму - негативної діалектики, Гегель вважав, що діалектика приводить до певного результату, оскільки поняття мають позитивний зміст, а отже, і заперечення їх - не просте відкидання, а інше позитивне поняття. В цьому докорінна відмінність від Канта: поняття у Гегеля не пусті форми мислення, а змістовні О. тже, мислення повинно бути поєднане з абстрактним спогляданням, щоб суб'єкт сприйняв зміст поняття. Але таке інтелектуальне споглядання Гегель категорично заперечує. С. є атрибутом чистого мислення, тоді як воно - поєднання мислення з загальним спогляданням. Без споглядання об'єкт мислення не може бути даний свідомості суб'єкта і пізнаний. Саме поняття умоглядного С. двоїсте, як видно із структури слова. Іноді Гегель ототожнював чисте споглядання і чисте мислення, але при цьому перше зникало, втрачало специфіку. В післягегелевській філософії існування С. заперечувалося - у Фоєрбаха, Конто, в марксизмі. Підстав для такого заперечення кілька. По-перше, С. доволі часто абсолютизувалося, що згодом надало терміну "С." негативного значення, як і однойменній операції в торговій діяльності Д. ругою підставою була слабка емпірична і методологічна база філософського і спеціально-наукового знання. Внаслідок цього багато понять формувалися з перевагою мислення над чуттєвими даними, поставали згодом як штучні конструкції, далекі від реальної дійсності В. ідкидається С. і тому, що в традиційній філософії воно було способом осягнення таких реальностей, як Бог, світовий розум, платонівські ідеї тощо.М. Булатов -
9 defend oneself
оборонятися; захищатися ( про обвинуваченого), захищати себе ( без допомоги адвоката); здійснювати акт самозахисту -
10 protect oneself
-
11 handraise
[`hʒndreiz]vзайматися городництвом; вирощувати ( овочі) без допомоги механізмів -
12 lone
adj1) поет. самітний, самотній; одинокий2) відокремлений, усамітнений3) занедбаний, покинутий, рідко відвідуваний4) жарт. самітна; незаміжня, неодружена; овдовілаlone electron — фіз. вільний електрон
to play (to hold) a lone hand — грати одному проти решти партнерів; робити щось самостійно (без допомоги і підтримки)
* * *a1) пoeт. самотній2) відокремлений; на відшибі; пoeт. занедбаний, занехаяний, відвідуваний3) самотня, незаміжня або овдовіла4) замкнутий, відлюдний, нетовариський5) єдиний -
13 upon
1. adv2) потім, відтак2. prep1) на2) після дієслів to be, to count, to depend, to look, to stand, to stay та ін. і після прикметника confidentto be upon smb. — а) наближатися; б) дуже впливати на когось
to look upon — вважати, розглядати (як)
to be confident upon smb.'s fidelity — не сумніватися у чиїйсь вірності
3) указує на рух угору або на перебування вгорі4) зto come upon smth., smb. — натрапити на щось, на когось
once upon a time — колись, одного разу
upon my word (of honour)!, upon my honour! — розм. слово честі!
upon my faith! — розм. клянуся честю!
* * *prep1) = on II (часто більш книжним, але в деяких випадках, наведених далі, використовується частіше, ніж on)2) після дієслів to count, to depend, to look, to be, to stand, to stay I came upon the right answer by accident я випадково знайшов правильну відповідьas I was searching through my desk I came upon misplaced documents — риючись в своєму столі, я випадково натрапив на загублені документи; звалитися, обрушитися (на кого-н.)
4) в деяких географічних назвах на: Burton upon Trent Бертон-на-Трентіto fall upon smb unawares — застати кого-н. зненацька
to be thrown upon one's own resources — бути наданим самому собі; залишитися без допомоги
once upon a time — одного разу; колись, ніколи ( традиційний зачин казки)
upon my word (of honour)!, upon my honour! — чесне слово!
to be married upon smb — бути заміжнею за ким-н.
-
14 handraise
[`hʒndreiz]vзайматися городництвом; вирощувати ( овочі) без допомоги механізмів -
15 upon
prep1) = on II (часто більш книжним, але в деяких випадках, наведених далі, використовується частіше, ніж on)2) після дієслів to count, to depend, to look, to be, to stand, to stay I came upon the right answer by accident я випадково знайшов правильну відповідьas I was searching through my desk I came upon misplaced documents — риючись в своєму столі, я випадково натрапив на загублені документи; звалитися, обрушитися (на кого-н.)
4) в деяких географічних назвах на: Burton upon Trent Бертон-на-Трентіto fall upon smb unawares — застати кого-н. зненацька
to be thrown upon one's own resources — бути наданим самому собі; залишитися без допомоги
once upon a time — одного разу; колись, ніколи ( традиційний зачин казки)
upon my word (of honour)!, upon my honour! — чесне слово!
to be married upon smb — бути заміжнею за ким-н.
-
16 макрофотографія
= макроскопічний знімокru\ \ [lang name="Russian"]макрофотография, макроскопический снимокen\ \ macrographfr\ \ \ macrographieфотографія структури, яку отримано без допомоги мікроскопа -
17 non satellite identification
n пізнання без допомоги супутниківEnglish-Ukrainian military dictionary > non satellite identification
-
18 здоровий глузд
ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД - сукупність думок про навколишній світ і його закони. З. г. стосується думок, які склалися стихійно в процесі життєдіяльності людей та мають характер самоочевидності. З.г. є безпосереднім, загальнодоступним знанням, набутим без допомоги спеціальних пізнавальних процедур і методів. З.г. легко витісняється з невластивих йому сфер з утвердженням науки та зростанням її соціального статусу. Крім цього, закріплені в схемі З.г. знання, зазнаючи тиску з боку науки, також зазнають певних змін. З.г. змушує критично оцінювати витвори фантазії та нестримні новації, спонукає ретельно опрацьовувати гіпотези, тим самим перешкоджаючи необґрунтованому відкиданню усталених у науці поглядів чи споконвічних відшліфованих життєвих ідеалів. З.г. невіддільний від здорового розсудку, що його Гольбах визначав як такий спосіб розмірковування, якого досить, щоб можна було розібратися в найпростіших істинах і відкинути нісенітниці. Твердження З.г. про дійсність та принципи орієнтування в ній слід віднести до того масиву світоглядного знання, який утримується свідомістю як щось само собою зрозуміле, дорефлексивне й позакритичне. Ці твердження є ефективними в стандартних життєвих, практичних і пізнавальних ситуаціях. Але ця спорідненість З.г. зі стандартністю відразу обертається великою перешкодою, як тільки індивіди або людські спільноти потрапляють у ситуацію, що потребує нагальної відповіді на виклики життя й цивілізації.Ф. Канак -
19 матеріалізм
МАТЕРІАЛІЗМ ( від лат. materialis - речовинний) - філософське вчення, згідно з яким матерія первинна, а свідомість, дух - вторинні. Дане співвідношення має насамперед просторовий і часовий зміст: свідомість притаманна не всій матерії, а лише окремим її утворенням; спочатку існує матерія, а потім в ній виникає дана властивість. З її появою принцип М. змінюється і доповнюється новим: матерія є філософська категорія для позначення об'єктивної реальності, яка дана людині у її відчуттях, яка копіюється, фотографується, відображається нашими відчуттями, існуючи незалежно від них; матерія існує незалежно від нашої свідомості. Але коли матерія незалежна від свідомості, то і, навпаки, свідомість незалежна від матерії, і замість монізму виходить дуалізм. Тому потрібне уточнення, яке є у Дицгена: людський орган пізнання - це частка природи, що відображає інші частки природи. М. полягає у тому, що останні, які не мають у собі свідомості, виникають раніше і існують незалежно від людини - носія пізнання Д. ане відношення знову змінюється, якщо йдеться про суспільство, де незалежно від свідомості одних існують свідомості інших людей. Історичне, суспільне буття - це діяльність, а вона визначається структурою: мета - засіб - результат, перша вихідна ланка якої має ідеальний чи духовний характер. Суспільне буття опосередковане свідомістю. Тому історичний матеріал вимагає заглиблення в такі шари людської істоти, які не залежать від свідомості, а передують їй і визначають її. їх складає тілесна природа людини, її фізичні, матеріальні потреби, які не можна задовольнити без допомоги свідомості, але які від неї не залежать, їй передують, - потреби в засобах життя (їжі, одязі, житлі і т.п.). Зазначена структура діяльності стає такою: матеріальні потреби - цілі - засоби - результати. Подібні потреби існують завжди, випливають з людини як природної істоти, природа постачає також в кінцевому підсумку і матеріал для знарядь та продуктів праці. В цьому і полягає істина матеріалістичного розуміння історії Ч. им менше розвинуте суспільство, тим більшою мірою залежить воно від матеріальних потреб і компонентів життя і навпаки. Коли пізнання і діяльність набувають планетарного характеру, стають сумірними з геологічними силами землі, матеріальне і духовне стають рівноправними факторами, втрачають свою абсолютність. Це відбувається в тій реальності, яка носить назву феномена ноосфери (сфери розуму). М. з відношенням "первинності - вторинності" зберігає своє значення на периферії ноосфери, в тих межах, де перероблена дійсність стикається з дійсністю неосвоєною - як в оточенні людства, так і в ньому самому.М. Булатов -
20 мова науки
МОВА НАУКИ - синтетичне поняття методології науки, що поєднує у собі всі мовні засоби, які вживаються у науці для виразу здобутих знань на конкретно-історичному етапі її розвитку. Сучасну М.н. характеризує широке використання математичних формалізмів і абстрактних структур, що їх описують логіка і математика. Тому в ній розрізнюють як складові частини природну і штучні мови, в т.ч. формалізовані мови, які надбудовуються над природною мовою з метою вдосконалення окремих її фрагментів. При аналізі М.н. вичленовують дві підмови - мову спостереження і мову теорії. До мови спостереження включають ті твердження науки, які формулюють результати спостереження й експерименту; до мови теорії відносять твердження, які є наслідком логічних міркувань. Мовою спостереження виражають властивості предметів, що виявляються органами відчуттів чи експериментальними приладами (напр., властивості "холодний", "твердий", "зелений" тощо). Мовою теорії формулюють твердження про властивості предметів, які не можна безпосередньо спостерігати (кривизна простору, парність, спін елементарних частинок). Головна ідея розчленування М.н. на підмови полягає в необхідності точнішого встановлення логічних зв'язків між теорією й експериментом. Логічний емпіризм спотворено тлумачить ці поняття; він відкидає природну мову як основу М.н., намагаючись цілком замінити її штучною. Це проголошується єдиною метою філософського дослідження. Представники логічного емпіризму твердження мови спостереження вважають твердженнями про безпосередньо дане, те, що може бути пізнане без допомоги абстрактного мислення; лише ті теоретичні положення вони визнають для науки, які можна звести до тверджень про безпосередньо дане. Ці погляди на М.н. не підтвердились спеціальними розробками, що були здійснені сучасною методологією науки.
См. также в других словарях:
напризволяще — присл. Без догляду, без нагляду, без допомоги, без будь яких засобів і т. ін … Український тлумачний словник
самолікування — я, с. 1) Лікування самого себе без допомоги лікаря, без консультації з лікарем. 2) Лікування хворого без лікарського втручання, завдяки дії захисних сил організму … Український тлумачний словник
стояти — стою/, стої/ш, недок. 1) Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину). || з ким, розм. Розмовляти, проводити час. || Бути у вертикальному положенні (про предмети). || Бути поставленим, міститися на якій… … Український тлумачний словник
напризволяще — присл. без догляду, без нагляду, без допомоги, на ласку долі, на Божу ласку … Словник синонімів української мови
піший — а, е. 1) Який іде пішки. || у знач. ім. пі/ший, шого, ч.; пі/ша, шої, ж. Людина, яка йде пішки. 2) Який здійснюється пішки. || Признач. для пересування пішки. 3) Який складається з людей, що йдуть пішки. || Стос. до роду військ, що діє пішки;… … Український тлумачний словник
порозуміватися — а/юся, а/єшся, недок., порозумі/тися, і/юся, і/єшся, док. 1) перев. док. Досягати взаєморозуміння, доходити згоди з ким небудь. || Домовлятися з ким небудь про щось, погоджувати свої дії, вчинки і т. ін. || Сходитись у поглядах, думках і т. ін. з … Український тлумачний словник
читання — я, с. 1) Дія за знач. читати. || Уміння читати, сприймати надруковане (як навчальний предмет). •• Пе/рше чита/ння прийняття законопроекту до обговорення. Дру/ге чита/ння дебати по законопроекту і його принципове схвалення (у парламентах деяких… … Український тлумачний словник
астерогнозія — ї, ж. Тактильна агнозія; при збереженні всіх видів чутливості нездатність без допомоги зору пізнавати предмети на дотик … Український тлумачний словник
аутоскопія — ї, ж. Огляд порожнини гортані та пролягаючих нижче дихальних шляхів без допомоги оптичних та відбиваючих дзеркал … Український тлумачний словник
інтуїція — ї, ж. 1) Здатність людини в деяких випадках несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати що небудь, спираючись на попередній досвід, знання й т. ін.; чуття, проникливість, здогад. 2) В ідеалістичній філософії – безпосереднє… … Український тлумачний словник
неозброєний — а, е. Який не має при собі зброї. •• Неозбро/єним о/ком без допомоги оптичних приладів … Український тлумачний словник